КЗО «НВК «Дніпропетровська вальдорфська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок» ДМР

 









Дослідно-експереметальна робота

 

Вальдорфська педагогіка є новою для України освітньою системою, що  значно відрізняється від традиційної не тільки формами організації  навчального процесу, методами викладання, але і підходами до змісту навчального матеріалу,  його розподілу по класах, формами контролю тощо.

 

Саме тому одним із напрямків дослідження у ході  науково-методичного експерименту «Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні»   (наказ МОНУ № 363 від 06.05.2001р.) стала розробка та апробація навчальних програм для вальдорфських шкіл України для  1-9 класів. У розробці програм взяли участь: творча група вчителів-практиків, представники міжнародних вальдорфських організацій, науковці Інституту Інноваційних технологій та змісту освіти, Дніпропетровського та Одеського інститутів післядипломної освіти тощо. У 2009 році програми отримали гриф Міністерства освіти і науки України, були опубліковані та рекомендовані до використання у вальдорфських освітніх закладах.   (МОН України, департамент заг.серед. та дошк. Освіти, Ін-т інновац. Технологій та змісту освіти, Міжнародна асоціація вальдорфської педагогіки у Центральній та Східній Європі, Асоціація вальдорфських ініціатив України. – К.: Генеза, 2009. – 512 с.).

 

Протягом останніх двох років відбувалася апробація програм, дослідження їх впливу на якість знань, рівень розвитку пізнавальної сфери, інтересів та особистісних якостей учнів. У цілому, слід зазначити, що програми отримали схвальну оцінку педагогів, батьків та самих учнів.

Про ефективність навчального процесу, побудованого на засадах вальдорфської педагогіки, свідчать дані  психологічної діагностики.

 

Так, з першого по четвертий клас кількість дітей, що мають високий рівень розвитку пам’яті збільшилася з 38 % до 57%, при цьому це стосується всіх видів пам’яті.

У середніх класах взагалі відсутні учні з низьким рівнем розвитку пам’яті: 45% підлітків мають високий рівень і 55%  – середній.

 

Високий рівень точності уваги у четвертому класі демонструють 43% учнів, у п’ятому – 48%, у шостому – 64%. Показники продуктивності уваги також зростають від 14% до 40% (високий рівень).

Програми створюють  сприятливі умови для стимулювання  творчого потенціалу школярів через використання художніх образів, проблемних та пошукових завдань, власних спостережень тощо.  Як наслідок, рівень розвитку творчої уяви учнів вальдорфської школи є значно вищим за нормативні показники. Так, за критерієм «розробка ідей» у 5 класі низький рівень розвитку даного уміння не виявив жоден учень. У 6 класі лише 4% учнів мають результат нижчий за вікові норми. За критерієм «оригінальність» також переважає високий рівень.

 

При різноманітності індивідуальних Я-концепцій для більшості дітей характерно позитивне ставлення до себе. При цьому найбільш вираженою є позитивна  самооцінка емоційного стану та екстраверсії, що може свідчити про задоволеність мікрокліматом та спілкуванням у школі. Середні показники самооцінки по критерію моральних якостей відображають самокритичність та необхідність самовдосконалення. Серед поведінкових установок учнів можна відзначити орієнтацією на лідерство та нормальну адаптацію, почуття емоційного комфорту.

 

Діагностика учнів всіх вікових груп показала також  виключно позитивне відношення учнів до школи та вчителів. 82% учнів метою перебування в школі вважають навчання. При цьому учні вальдорфської школи більш схильні слідувати за авторитетом дорослого, що створює можливості для засвоєння досвіду старшого покоління. У дітей переважає радісний, спокійний, рівний настрій, протягом дня мають місце позитивні зміни в емоційному стані, зростає оптимістичність і доброзичливість, здатність швидко справлятися з негативними переживаннями – все це свідчить, що перебування в школі сприяє їх емоційній стабільності, що є одним з найважливіших факторів здорового розвитку особистості.

 

Переважна більшість учнів школи мають низький рівень тривожності По критеріям «загальна тривожність», «стосунки з учителями» взагалі відсутній високий рівень тривожності учнів  середніх класів. Більшість школярів мають низький рівень фрустрації. Це вказує на те, що учні вальдорфської школи почувають себе більш вільно та розкуто, що відповідає вимогам формування здорової, соціально адаптованої  особистості.

 

Важливе місце серед цінностей дітей займають духовні та моральні. Учні мають розвинену сферу власних почуттів і добре розуміють почуття інших людей.  Цьому, у значній мірі, сприяє  орієнтація вальдорфської педагогіки на цілісний розвиток особистості через активізацію  її мислення,почуттів та волі.

 

Таким чином, діагностика, що проводилася у ході апробації програм, підтверджує, що вальдорфська школа створює сприятливі умови для гармонійного всебічного розвитку учнів, формування навичок соціальної взаємодії, становлення  активної життєвої позиції. Як свідчать дані державної атестації у 9 класі та незалежне оцінювання в 11, учні школи не тільки засвоюють навчальні програми на рівні Державного  стандарту, але і отримують знання з історії мистецтв, живопису, ремесел тощо. Випускники школи успішно вступають до вищих навчальних закладів, мають високий рівень культури, прагнуть до подальшого самовдосконалення.

У травні 2011 року за результатами впровадження програм була проведена Міжнародна науково-практична конференція «Навчальні програми для вальдорфської школи: розробка та апробація», у роботі якої взяли участь вчителі вальдорфських шкіл, науковці, представники міжнародних організацій. За результатами роботи конференції видана збірка:

 

Публікація та обговорення програм створило можливості для широкого кола наукової педагогічної спільноти, керівників навчальних закладів, учителів загальноосвітніх шкіл, отримати максимально достовірні уявлення про конкретні цілі та зміст освіти у вальдорфських школах, а для практикуючого вальдорфського вчителя  визначити чіткі орієнтири у власній діяльності, необхідну основу  змісту та методів організації навчально-виховного процесу.

 

Адже головна мета вчителя – подбати про умови для виховання в широкому розумінні, враховуючи конкретні емоційно-вольові та розумові особливості дитини, а Програми покликані слугувати дороговказом на шляху її досягнення.

 

Принципи «Навчальні програми постійно розвиваються», «Зміст навчальних програм втілюється у конкретній педагогічній ситуації»,  закладені в основу Програм,  а також робота педагогічних колективів вальдорфських шкіл України з використанням цих матеріалів протягом двох років (з моменту видання збірника, 2009 рік, і до сьогодення) дозволяють зробити перші висновки стосовно доопрацювання та конкретизації їх змісту та оформлення.

 

Яким має бути наступний крок у процесі становлення та вдосконалення Програм, у першу чергу, з огляду на державні, регіональні соціокультурні особливості, сучасні тенденції  та пріоритети в українській освітянській сфері (новий Держ.стандарт початкової освіти, створення єдиного інформаційного простору і т.ін.) ? Які «плюси» та «мінуси», сильні та слабкі сторони змісту програмного матеріалу, його розподілу за темами, розділами, класами вже на даному етапі є очевидними?

 Вчителями вальдорфських шкіл України, виходячи з того, що кожен педагог є співавтором навчальних планів (зрештою, лише він відповідає за урок, виходячи з конкретного сприйняття учня),  зроблено перші кроки в напрямку визначення методико-дидактичних рекомендацій, порад у використані матеріалів Програм. А саме:

  • Безсумнівною позитивною рисою Програм є їх «рамковий», орієнтовно-рекомендований характер, відповідність матеріалу віковим особливостям учнів різних вікових груп, широкі можливості для підбору необхідних тем, встановлення міжпредметних зв’язків, інтеграції матеріалу різних предметів з метою оптимізації навчального процесу.
  • Практика підтвердила необхідність розробки програми предмету «Українська мова та література» для вальдорфських шкіл з російською мовою викладання. Так історично склалося, що у східних регіонах України у багатьох сімях розмовляють російською. Вивчення базових дисциплін природньо має проходити у відповідному мовному середовищі. З метою ж освоєння державної мови потрібна спеціальна програма.
  • У Пояснювальній записці до програм «Українська мова. 5-9 кл.», а також «Російська мова» та «Географія», у пункті «Особливості організації навчально-виховного процесу», пропонується вказати на орієнтовний розподіл навчального часу між епохальним викладанням та уроками-вправами (так, як, наприклад, у «Математиці», чи «Історії»).
  • У програму з української мови для 5 класу доцільно перенести окремі теми 6 класу (програми створювалися з розрахунку 12-річної школи). Більше уваги приділити 1) лексикології, 2) синтаксису і пунктуації, 3) фонетиці, 4) будові слова. Важливо також більш конкретно визначити розділ «Синтаксис, пунктуація, стилістика» у предметах «Українська мова. 8 кл.», «Російська мова. 8 кл.» (або взагалі сформувати окремо тему «Стилістика») і описати зміст роботи, яка пов’язана з морально-характерологічним аспектом образності у стилі, вказати як через феномен структури речення можна переживати особливості темпераментів. Як свідчить досвід, такі дослідження цікаві учням і вдосконалюють їх уміння виразити себе через писемне та усне мовлення.
  • У програмі предмету «Історія. 5-9 кл.»  потрібно створити розділ «Список рекомендованої художньої історичної літератури» для підготовки вчителя та для позакласного читання.
  • Актуальною залишається проблема місця національної історії (йдеться, перш за все, про культурологічний аспект)  в контексті світових історичних процесів. Так, у 5-му класі, при вивченні Стародавньої Індії доречно розглянути «Трипільські знахідки»; при вивченні Стародавньої Греції – розповісти про похід Дарія у Скіфію. В рамках 9-го класу, як пропозицію, можна розглядати розробку теми чи інтегрованого курсу «Україна у Новий час» («Народно-визвольний рух та буржуазно-соціалістичні революції»).
  • Програму з математики 5 кл. бажано доповнити темами: «Числові і буквені вирази,формули, рівняння», тему «Подільність чисел» розглядати у 6 класі, програму 7 класу доповнити темами «Функції», «Системи лінійних рівнянь»
  • Через «Природознавство» учні можуть усвідомити місце людини в природі, зрозуміти єдність усього прородного світу Землі. Заняття садівництвом, завдяки практичній діяльності, сприяють опануванню природними закономірностями. Важливо розробити інтегрований курс «Садівництво» в рамках предмету «Біологія» (з 6-го по 9-й класи), визначивши мету, завдання, зміст таких заннять.
  • Крім того Програми необхідно доповнити розділом «Навчальна проектна робота та практики», який охоплював би практичну частину навчального плану і дозволив би підняти організацію навчальних виїздів, екскурсій, практик, художніх фестивалів та проектів у 1-9 класах вальдорфських шкіл на новий якісний рівень. На даному етапі, в рамках дослідно-експериментальної роботи  вже розпочато розробку Положення про організацію навчальних проектів та практик у вальдорфській школі.
 
На наступному, концептуальному, етапі експерименту планується:
  • Продовжити моніторинг розвитку особистості учнів у навчально-виховному процесі, побудованому на засадах вальдорфської педагогіки.
  • Узагальнити пропозиції, що виникли у ході апробації та обговорення, внести необхідні зміни до програм 1-9 класів, обґрунтувавши їх доцільність та ефективність.
  • Завершити роботу над навчальними програмами 10 - 11, організувати їх обговорення та затвердження.
  • Підготувати до видання методичні рекомендації для вчителів вальдорфських шкіл України з проблем запровадження нової педагогічної технології  роботи з учнями.
  • Організувати цикл міжнародних конференцій, наукових семінарів з питань інтеграції вальдорфської педагогіки в освітній простір України.
  • Підготувати серію публікацій з проблем вальдорфської педагогіки   для педагогічних видань різних рівнів.