КЗО «НВК «Дніпропетровська вальдорфська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок» ДМР

 







Психологічний супровід дослідно-експериментальної роботи

«Психолого-педагогічні чинники розвитку Я-концепції учнів вальдорфської школи»

на базі Дніпропетровської вальдорфської школи

Дніпропетровська вальдорфська школа є експериментальним закладом в рамках програми Всеукраїнського експерименту «Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні» (наказ МОНУ №363 від 06.05.2001р.).

Тема дослідно-експериментальної роботи школи: Психолого-педагогічні чинники розвитку Я-концепції учнів вальдорфської школи.

На протязі 2014-2015 навчального року здійснювався психологічний супровід учнів школи під керівництвом зав. кафедрою педагогіки та психології ДІППО Крамаренко С.Г.

В процесі експерименту постійно здійснюється діагностика розвитку особистості учнів.

Основні показники для системного спостереження:

-         пізнавальні процеси (пам'ять, увага, творча уява)

-         системи ціннісних орієнтацій

-         рівень тривожності та емоційна стабільність

-         самооцінка

-         мікроклімат в групах та соціальний статус кожного учня.

На кожного учня заведені карти індивідуального розвитку, що дозволяє відстежувати процес розвитку особистості протягом всіх років навчання в школі.

Діагностика проводиться на основі комплексу надійних, достовірних та валідних методик, що відповідають віковим особливостям дитини і не суперечать принципам функціонування школи. На основі даних діагностики та результатів спостережень вчителів складаються характеристики учнів та проводиться  розвивальна і корекційна робота.

Дослідження свідчать, що вальдорфська школа створює сприятливі умови для розвитку особистості. Орієнтація на особистість учня, сприяє індивідуалізації навчально-виховного процесу, відповідно до вікових особливостей та освітніх потреб учнів. Свідоме засвоєння знань відбувається не тільки на інтелектуальному рівні, але й на основі життєвого досвіду та самоспостереження. Художньо – образне викладання з опорою на сприйняття та уяву стимулює розвиток творчого мислення учнів. Гармонійному та всебічному розвитку особистості допомагає і широке використання різноманітної трудової та художньо-практичної діяльності.

Важливими факторами створення позитивного емоційного стану учнів є як зовнішнє оформлення школи, так і  стиль спілкування між учнями та вчителями. Важливу роль відіграє якісна оцінка знань, коли учень порівнюється сам із собою та своїми досягненнями, надання права на помилку та гарантії допомоги у її виправленні.

Дослідження пізнавальної сфери учнів стосувалось визначення рівня розвитку пам’яті, уваги, творчої уяви.

Вальдорфська методика викладання навчального матеріалу передбачає щоденні рецитації, активне залучення мимовільного запам’ятовування при повторюваннях, використання художньо-образного та практичного матеріалу, ритмічність, активне залучення різних сенсорних каналів, менше роботи з друкованими підручниками та інш. Ефективність методів вальдорфської педагогіки щодо позитивного впливу та стимулювання розвитку пам’яті підтверджуються результатами. Рівень розвитку пам’яті несуттєво відрізняється від нормативних показників. Учні мають досить розвинену довготривалу пам'ять. Мала кількість учнів має низький рівень розвитку довготривалої пам’яті.

Увага учнів є загальною складовою успішності навчання. В початковій школі особливо важливою є довільна увага, що передбачає вміння концентруватися на навчальному матеріалі та працювати за зразком. Дослідження довільної уваги показують, що рівень розвитку уваги дітей високий і зростає на протязі навчання дитини в школі.

Розвиток творчих здібностей, зокрема творчої уяви, є запорукою вирішення нестандартних проблем, що постійно виникають в нестабільному сучасному світі. Недарма виховання саме творчої особистості, розкриття її потенціалу мають за мету сучасні системи освіти. Починаючи з початкових класів, вальдорфська школа створює умови для розвитку творчого початку в школярах і це стосується не тільки широкого використання художніх та взагалі мистецьких засобів, але й загального підходу до постановки завдань та самостійного пошуку їх рішення, а не переважної дії «за зразком». Як наслідок творча уява учнів вальдорфської школи значно вища за нормативні показники.

Висока самооцінка учнів є одним із критеріїв та передумов психологічно здорового розвитку особистості. Гармонія із собою та позитивне само сприйняття веде до аналогічного ставлення до оточуючого світу та активної позиції в ньому. Самооцінка впливає на учбовий процес та мотивацію навчання. При різноманітності Я-концепцій для більшості дітей характерно позитивне відношення до своєї особистості. Для більшості учнів школи є значно більше виражена самооцінка емоційного самопочуття, а також по показникам екстраверсії, що вказує на високе значення спілкування. Середні показники самооцінки по критерію моральних якостей відображають самокритичність та необхідність самовдосконалення.

Серед поведінкових установок, досліджених в рамках експерименту, учні вальдорфської школи виділяються орієнтацією на лідерство та нормальною адаптацією, почуттям комфортного стану. Діти більше схильні слідувати за авторитетом дорослого, що створює можливості для повного засвоєння досвіду старшого покоління. У дітей переважає радісний, спокійний, рівний настрій на протязі всього дня, відмічаються позитивні зміни в емоційному стані дітей, оптимістичність і доброзичливість, здібність швидко справлятися з негативними переживаннями – все це свідчить що перебування в школі сприятливо впливає на емоційну стабільність учнів, їх врівноваженість, а це являється одним з найважливіших факторів здорового розвитку дітей.

Результати соціометричного дослідження підтверджують, що учні вальдорфської школи спрямовані на взаємодію та дружню підтримку. В середньому 60% дітей задоволені своїм статусом в колективі. Індекс групової згуртованості має хороший показник соціально-психологічної структури колективу, міжособистісних стосунків, емоційних зв’язків в середині груп. Сприятливий мікроклімат в колективі створює всі умови для самореалізації особистості, високої шкільної адаптації, позитивне ставлення до школи та учителів.  В молодших класах діти більш орієнтовані на дорослих, вчителя і соціальні зв’язки тільки починають формуватися. Показники учнів старших класів свідчать про те, що за час навчання в школі діти добре адаптуються, розвивають комунікативні якості, рефлексію, толерантність, позитивне відношення до оточуючого світу.

Переважна більшість дітей в школі мають низький рівень тривожності. Можна відмітити, що по критеріям загальної тривожності в школі, проблеми в стосунках з учителями відсутній високий рівень тривожності у дітей середніх класів. Більшість учнів мають низький рівень фрустрації. Учні вальдорфської школи почувають себе більш вільно та розкуто, що відповідає вимогам формування здорової особистості.

Важливе місце серед цінностей дітей займають духовні та моральні. Діти мають розвинену сферу почуттів і добре розуміють почуття інших людей. Найбільш цінними являються здоров’я близьких (45%), вірні друзі (38%), любов (38%), щасливе сімейне життя (36%).  Важливими якостями вважаються життєрадісність (37%), вихованість (25%), чесність (25%), відповідальність та незалежність (по 23%).

Достатньо високий рівень сформованості в учнів принципів загальнолюдської моралі: доброти, милосердя, поваги. Шанобливе ставлення до природи, спрямованість на гармонізацію відносин людини з природою. Здоров’я та життя людини є велика цінність і його треба берегти і цінувати.

Гуманістична система навчання та виховання створила передумови для розвитку у дітей таких якостей, як толерантність, схильність до рефлексії, позитивне відношення до оточуючого світу.

Діагностика підтверджує, що вальдорфська педагогіка загалом створює сприятливі умови для гармонійного та всебічного розвитку учнів.